Свято - Покровська парафія УАПЦ

Свято - Покровська парафія УАПЦ

м. Боярка

Свято - Покровська парафія УАПЦ
  Головна
Новини Запитання Про храм Контакти
Цікава інформація


Введення в храм Пресвятої Богородиці

Святкують його з VIII ст. на спомин про чудесне Введення Богородиці в Єрусалимський храм — її посвячення Богові. Ця подія відома з церковного переказу. Батьки Діви Марії Іояким та Анна на подяку за щастя мати доньку в глибокій старості, пообіцяли присвятити її Богові: віддати на виховання та служіння при храмі. Не встигли батьки натішитися своєю дитиною, як дівчинці минуло вже три роки, і треба було виконати обітницю, дану Богові,— відвести її до Єрусалимського храму. В апокрифічному Євангелії Іакова про це розповідається так: «Дитині виповнилося три роки, і сказав Іояким: «Позвіть непорочних дів єврейських, і хай не повертається назад дитина, і дух її не відділиться від храму Божого».
Урочистим і прекрасним був той похід. Одягнені у святковий одяг, із свічками в руках, дорослі дівчата повільно та поважно йшли одна за одною та співали побожних пісень. Серед них була і трирічна дівчинка Марія, яка несла в своєму серці благоговійну любов до Бога. Процесію завершували батьки Марії, родичі та багато інших людей.
Первосвященикові Захарії було дано знати від Духа Святого, що до храму прийде майбутня Богородиця, і він разом із священиками у найкращому одязі вже чекав Діву Марію на паперті.
Коли нарешті маленька Марія прийшла, її поставили на першу сходинку, а далі вона сама піднялася на всі п`ятнадцять, що вели до первосвященика Захарії. У деяких церковних творах це оповідання доповнене важливою деталлю: натхнений від Духа Святого, первосвященик ввів майбутню Богоматір до Святая Святих храму — місця, що заховане було від людських очей завісою, тому що саме там перебувала незрима Слава Господня. Тільки первосвященик мав право заходити туди, та й то лише один раз на рік. Тому дивувалися всі, хто тут був, цій події і вбачали в ній чудове знамення Господнє.
Марія залишилась при храмі, і як розповідається далі в Євангелії Іакова, «виховувалася, як голубиця, у Храмі Господньому, і одержувала вона їжу з рук ангелів». Згодом Богородиця під наглядом священиків дістала досить високу освіту та побожне виховання. Крім того, вона навчилася виконувати всілякі ручні жіночі роботи.
За християнським тлумаченням, свято Введення розповідає про те, як перша з роду людського — Богородиця — вступила до незбагненних глибин спілкування з Богом. Спілкування це зростатиме до того дня, коли Діва Марія в змозі буде вимовити ім`я Бога всім розумом, всім серцем, всією волею, всією плоттю своєю і .разом з Святим Духом народити втілене Боже Слово. Відповідно до церковного змісту свята для віруючих здійснення цієї чудесної події — символ того, для чого людина призвана, куди Господь зве її — до Святая Святих— до найпотаємнішого. Крім того, свято Введення — це свято невинного дитинства, небесної чистоти.
В народі цей день здавна пов`язували з початком справжньої зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення — він обов`язково розтане, а коли після Введення сніг піде — то ляже зима. Існували й інші прикмети: скільки на Введення води, стільки на Юрія трави, якщо є на Введення вода, то буде в мисці молоко і т. ін. У селян, існували колись своєрідні заборони, пов`язані з Введенням. Вважалося, що до Введення можна було копати землю лопатою, а починаючи з Введення до самого Благовіщення — не можна, тому що земля в цей час відпочиває і набирається сили для літа. По Введенню намагалися дізнатись, яка погода буде під час всіх зимових свят. Якщо на Введення мороз — всі свята будуть морозними, тепло — всі свята будуть теплими. Під час Введення починалося катання на санях.
З народною назвою свята—Введення — у деяких місцях пов`язана легенда. В цей день нібито Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло. «Душа видить своє тіло, тому й Видіння». На підставі цієї легенди свято Введення, Введіння називають іноді ще й Видіння.